Перейти до основного вмісту

Інноваційні форми роботи та технології

Метою вивчення шкільних курсів історії є ознайомлення учнів з минулим, прилучення їх до загальнолюдських цінностей. Це означає, що вчитель історії повинен не лише формувати в дитині знання, вміння та навички, а й зосередитись на вихованні особистості, здатної до аналітичного мислення. В своїй роботі я прагну, щоб зусилля школярів були спрямовані на відкриття нового, прагненні відшукати істину.
 Історія  як навчальний предмет відіграє тут важливу роль. Бо головне    призначення уроку – організувати творчий процес.
Сучасний урок вимагає так організувати навчально – пізнавальний процес, щоб можна було забезпечити максимальну можливу активність учнів.  Для цього необхідно активізувати саме розумову діяльність учнів.  Вважливо не лише зацікавити учнів, а й розвивати в них потребу в мисленні, пізнанні нового. Щоб досягти цього  я намагаюсь  використовувати,  поєднувати  різноманітні  інноваційні  педагогічні технології:  інтерактивного навчання, розвитку критичного  мислення,  проблемного навчання, використання хмарних технологій. Нетрадиційні уроки, зокрема метод проектів допомагають не тільки сформувати певний набір знань, але і збудити в дітях прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей.
    Але при цьому слід пам’ятати, що інноваційні технології потребують високого наукового рівня викладання матеріалу, оригінальності, яка б впливала на всі види пам’яті і творчість, що збуджує емоції
Моделювання проблемних  ситуацій, постійна організація пізнавальної діяльності учнів  забезпечує  на уроці  інтерактивне  спілкування, що  передбачає  обмін  думками, ідеями,  почуттями між  співрозмовниками,  умінням критично і творчо  мислити.     
Щоб учні вже на початку уроку включаються в розумову діяльність, пригадуючи знайомий матеріал, вчились його формулювати,  застосовую інтерактивний  метод «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».
Фрагмент уроку:
Візантія в ІУ – ХУст.

 Актуалізація опорних знань учнів
Метод  «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися»
Що знаємо?
Про що хочемо дізнатися?
Про що дізналися?



Перед  учнями картки з таблицями. Вчитель пропонує подумати і пригадати, що  учні вже знають про Візантію, з якими подіями  пов’язана для  них ця  держава ( як правило, учні згадують події, пов’язані з історією  Київської Русі, вказують, що Візантія – колиска християнства )
Вивчення історії передбачає не лише знання фактів подій, а й визначення причинно – наслідкових зв’язків. Тому в своїй роботі я намагаюсь досягти цього використовуючи різноманітні, щодо організації роботи методи активізації пізнавальної діяльності учнів, які передбачають роботу всього класу. Їх метою є збирання найбільшої кількості думок, щодо поставленої проблеми. Такі методи використовуються на різних етапах уроку. Це наприклад, «Обговорення проблеми в загальному колі» ( Чому стався розкол християнської церкви? – 7 кл. ), «Мікрофон»( Щоб ви запитали в ассирійського воїна? – 6кл.. Що для тебе означає слова козак? – 5кл.),  «Незакінченого речення», «Мозковий штурм» (Наслідки поділів Польщі),  «Метод Прес»( використовую практично на кожному уроці).
Робота в парах та малих групах дозволяє опрацювати об׳ємний матеріал за короткий час та привчає учнів до самостійності, виробленню правил спілкування, адаптації в соціумі та толерантності. Робота вчителя зводиться до опосередкованої діяльності, через завдання, які він пропонує групі. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці.  Як свідчить практика, під час групової роботи активізується діяльність всіх без винятку  учнів. Навіть слабші учні виконують певний обсяг роботи.   Під час роботи в групах використовуються різні методи та найбільш вдалими   є методи «Спільний проект», «Діалог»( узгоджене рішення однієї проблеми),    « Навчаючись – вчуся».
Зміст методу «Спільний проект» полягає в тому, що  групи вирішують одну проблему, але кожна розглядає її певний аспект. По завершенні роботи групи звітуються, представляючи свій матеріал. Форма презентації залежить від групи  та винахідливості її  учасників. Але важливо навчити робити це учнів, навчити виділяти головну думку, ключові моменти теми. Тому в середніх класах, вчитель  ставить виконання завдання за певною схемою, а в старших класах учні це вже виконують самостійно.
Фрагмент уроку «Візантія в ІУ – ХУ ст.» ( 7 клас)
Вчитель: Дійсно, Юстиніан багато зробив для імперії, завдяки своїм заходам.  Правилом його політики був принцип: єдина держава, єдиний закон, єдиний бог.
(ці слова записані на дошці)
З׳ясуємо чи це так?
Метод «Спільний проект»
Робота в групах.
 Об׳єднання учнів в групи.
 На основі інформаційних листів за схемами
І група досліджує основні напрямки внутрішньої політики Юстиніана.
ІІ група досліджує основні напрямки зовнішньої політики Юстиніана.
ІІІ група досліджує причини та результати повстання «Ніка».
В своїй практиці  я зіткнувся з проблемою, що дітям важко виділити головну думку, важко вичленити ключові питання теми. Доречним в такій ситуації стало використання технологій критичного  мислення: «Робімо позначки», « Читання в парах» та інші. Учні  не просто читають текст підручника, а виділяють в ньому, що є судженням, а що фактом, роблячи спеціальні позначки. Іншим видом роботи є коли учні позначають фрагменти тексту таким чином: «відома інформація»( +),  «невідома інформація»(-),  «Хочу дізнатись більше»(!) , «Трохи чув»(?).
При роботі з документами я використовую метод « Пошук інформації» ( Визначити причини голодомору в Україні. Визначити причини хрестових походів. Визначити основні ідеї мусульман).
 В старших класах я практикую виконання учнями практичних робіт, де  вони самостійно аналізують документи, порівнюють їх та роблять відповідні висновки. Наприклад, вивченні теми «Створення українських політичних партій на поч.. ХХст.», 9 клас., учням пропонуються програмні документи ряду партій . За відповідними питаннями вони аналізують документи. Визначають основні ідеї, цілі партій, потім порівнюють їх і на основі цього роблять висновок про течії в національному русі України в даний період. Цікавими і змістовними є уроки історичного портрету, коли учні на основі документів, спогадів, знайомляться з визначними діячами тієї чи іншої епохи. Саме через долі різних представників культури І пол.. ХХ ст. учні з’ясовували відмінності в розвитку культури в демократичних та тоталітарних державах.
Важливу роль  в розвитку пізнавальних інтересів відіграє гра, особливо у середніх класах. Тому елементи гри присутні майже на кожному уроці. Це такі ігри: « Ти - мені, я - тобі», «Історичний словник», «Уявна подорож», «Вгадай особу» і т. д.  Також використовую і рольові ігри, де учні розповідають від першої особи. Це допомагає зрозуміти їм особливості історичної епохи, співчувати, співпереживати історичним особам, людям взагалі. ( «Уяви себе козаком і розкажи як ти попав на Січ», «уяви себе кріпаком і розкажи про своє життя»).Розвитку мислення сприяють і складання цікавих запитань, проведення розвиваючих ігор.
Для більшого зацікавлення учнів історією останнім часом широко впроваджую проведення уроків з використанням мультимедійних технологій. У  підлітків переважає наочно-образне мислення,  тому  поєднанню почутого та побаченого на екрані  сприяє швидкому та якісному опануванню знань.  Використання мультимедіа дає змогу подавати об’ємний матеріал в межах уроку.
Т. ч.. в своїй роботі намагаюсь доступними методами й формами роботи стимулювати як пізнавальну так і творчу активність учнів, сприяти формуванню моральних відносин в шкільному колективі.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Есе на тему «Я педагог і особистість»       Мабуть, немає на Землі людини, котрої не торкнулася чуйна та турботлива рука Вчителя. Не кожний з нас відвідує храм, не всі виховуються в благополучних родинах, не дуже великим тиражем видаються добрі та розумні книги, але всі ми приходимо в школу, де загалом і формується наша особистість. Отже, вчитель неодмінно впливає на долі людей, країни.      В школу всі приходять своїм шляхом. Одні – в дань сімейним традиціям, інші прикипають серцем до професії надовго і назавжди, треті – під впливом талановитих педагогів.    Великий дар – бути вчителем, велике щастя – бути учнем талановитого вчителя. Вслухатися в кожне слово педагога, приєднатися до невідомого світу знань. Вчитель – творець душі. Він, як скульптор, ліпить багатопланову особистість. Він надає учням бажання пізнавати невідоме, світ.  Учитель творить Людину.     Я – педагог. Педагог – це актор, і режисер, письменник і поет одноразово. Це дуже цікава робота: кожний день відрізняє